Значення в інших словниках
-
сівок —
СІВО́К, вка́, ч. 1. Жменя взятого для посіву зерна (при сіянні ручним способом). 2. Отвір у сівалці, через який зерно висівається у землю. Коли, приміром, закрить сівки, – коні сівалку водитимуть, а зерно в землю не посиплеться, порожня земля буде (К. Гордієнко).
Словник української мови у 20 томах
-
сівок —
-вка, ч. 1》 Жменя взятого для посіву зерна (при сіянні ручним способом). 2》 Отвір у сівалці, крізь який зерно висівається у землю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сівок —
СІВО́К, вка́, ч. 1. Жменя взятого для посіву зерна (при сіянні ручним способом). 2. Отвір у сівалці, через який зерно висівається у землю. Коли, приміром, закрить сівки,— коні сівалку водитимуть, а зерно в землю не посиплеться, порожня земля буде (Горд., Діти.., 1937, 149).
Словник української мови в 11 томах
-
сівок —
Сівок, -вка м. Количество взятаго для посѣва въ руку зерна.
Словник української мови Грінченка