танцюючий — Орфографічний словник української мови

танцюючий — ТАНЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Який танцює. Граф з'явився несподівано в залі серед танцюючих гостей (О. Донченко); Дивлячись на танцюючу бджолу, без грубої помилки можна визначити, з якої відстані вона принесла свій взяток (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
танцюючий — ТАНЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до танцюва́ти. Граф з’явився несподівано в залі серед танцюючих гостей (Донч., III, 1956, 16); Дивлячись на танцюючу бджолу, без грубої помилки можна визначити, з якої відстані вона принесла свій взяток (Бджоли, 1955, 162). Словник української мови в 11 томах