Орфографічний словник української мови

таркач

тарка́ч

іменник чоловічого роду, істота

білий кінь із чорними або рудими плямами

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. таркач — ТАРКА́Ч, а́, ч., розм. Білий кінь із чорними або рудими плямами.  Словник української мови у 20 томах
  2. таркач — -а, ч., розм. Білий кінь із чорними або рудими плямами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. таркач — ТАРКА́Ч, а́, ч., розм. Білий кінь із чорними або рудими плямами.  Словник української мови в 11 томах
  4. таркач — Таркач, -ча м. Конь бѣлый съ черными или рыжими пятнами.  Словник української мови Грінченка