таш

таш

іменник чоловічого роду

балаган; намет

діал.

Значення в інших словниках

1. таш — ТАШ, у, ч., діал. Балаган; намет.  Словник української мови у 20 томах
2. таш — -у, ч., діал. Балаган; намет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. таш — Таш, та́шу; та́ші, -шів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. таш — ТАШ, у, ч., діал. Балаган; намет.  Словник української мови в 11 томах
5. таш — Таш, -шу м. тата, ші, ж. Балаганъ, палатка. Харьк. Полт. Херс. Въ словарѣ Д. Эварн. — родъ брезента для накрыванія возовъ; полотно, которымъ обтянутъ балаганъ. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка