Орфографічний словник української мови

твин

твин

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. твин — ТВИН, у, ч. Гладкофарбована напіввовняна тканина з крученими нитками основи для жіночих літніх пальт.  Словник української мови у 20 томах
  2. твин — -у, ч. Гладкофарбована напіввовняна чи бавовняна тканина з діагональним переплетенням ниток, з якої шиють сукні та верхній одяг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. твин — ТВИН, у, ч. Гладкофарбована напіввовняна чи бавовняна тканина з діагональним переплетенням ниток, з якої шиють сукні та верхній одяг.  Словник української мови в 11 томах