телевізійник —
[теилеив'із’ійниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
телевізійник —
ТЕЛЕВІЗІ́ЙНИК, а, ч. 1. Працівник телебачення. Сказати про нашого телевізійника, що він саме режисер або лише асистент, журналіст або оператор, цього сказати замало (з газ.); Усі телевізійники знають, що потрапивши одного разу на телебачення, важко з нього піти (з газ.). 2. Майстер телеательє.
Словник української мови у 20 томах
телевізійник —
-а, ч. 1》 Майстер телеательє. 2》 розм. Працівник телебачення, телевізійної студії. 3》 Режисер, актор телефільмів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
телевізійник —
ТЕЛЕВІЗІ́ЙНИК, а, ч. Майстер телеательє.
Словник української мови в 11 томах