Орфографічний словник української мови

телур

телу́р

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. телур — ТЕЛУР – ТЕЛУРІЙ Телур, -у. Крихкий метал сріблясто-сірого кольору. Телурій, -я, ор. -єм. Прилад, який наочно зображує рух Землі навколо Сонця.  Літературне слововживання
  2. телур — ТЕЛУ́Р, у, ч., хім. Хімічний елемент – крихкий метал сріблясто-сірого кольору. У земній корі селен і телур постійно виступають як супутники сірки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. телур — -у, ч. Te. Хімічний елемент, халькоген. Проста речовина – блискучі сірі крихкі кристали.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. телур — телу́р [від лат. tellus (telluris) – Земля] хімічний елемент, символ Те, ат. н. 52; сріблясто-сірий крихкий метал. Використовують як добавку до металів і сплавів, для вулканізації каучуків, забарвлення скла, як напівпровідник тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. телур — Те, хіміч. елемент з атомним числом 52; напівметал; найстійкішою алотропною формою є т.зв. т. металічний — сріблясто-біла, з металевим відблиском і властивостями напівпровідника речовина густиною 6,24 г/см3; хіміч.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. телур — ТЕЛУ́Р, у, ч. Хімічний елемент — крихкий метал сріблясто-сірого кольору. У земній корі селен і телур постійно виступають як супутники сірки (Вісник АН, 3, 1971, 80); Докладно вивчено сполуки селену й телуру з вісмутом та сурмою...  Словник української мови в 11 томах