теплець

тепле́ць

іменник чоловічого роду

невагома речовина — причина теплоти, за уявленнями XVI-XVIII ст.

іст.

Значення в інших словниках

1. теплець — ТЕПЛЕ́ЦЬ, ю́, ч., заст. Невагома речовина, що, за помилковими уявленнями фізиків XVII – поч. XIX ст., нібито входить до складу кожного тіла і є причиною його теплоти.  Словник української мови у 20 томах
2. теплець — -ю, ч. Те саме, що флогістон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. теплець — ФЛОГІСТО́Н, ТЕПЛЕ́ЦЬ. Довгий час панувала думка алхіміків, ніби для того, щоб горіти, речовина має містити особливий горючий компонент, який вони назвали флогістоном (з журналу).  Словник синонімів української мови
4. теплець — ТЕПЛЕ́ЦЬ, ю́, ч., заст. Невагома речовина, що, за помилковими уявленнями фізиків XVII — поч. XIX ст., нібито входить до складу кожного тіла і є причиною його теплоти.  Словник української мови в 11 томах