тесати —
[теисатие] теишу, тешеиш; нак. теиши, теиш'іт'
Орфоепічний словник української мови
тесати —
ТЕСА́ТИ, тешу́, те́шеш; наказ. сп. теши́; недок., що і без дод. 1. Рубаючи вподовж дерева, знімати верхній шар деревини. Ой піду я в лісок-трісок, там люди явори тешуть (П.
Словник української мови у 20 томах
тесати —
Не сокира теше, а чоловік. Якість роботи залежить не від інструмента, а майстра.
Приповідки або українсько-народня філософія
тесати —
тешу, тешеш; наказ. сп. теши; недок., перех. і без додатка. 1》 Рубаючи вподовж дерева, знімати верхній шар деревини. || Рубаючи, обрубуючи і т. ін., виготовляти що-небудь із дерева. 2》 Обробляти гострим знаряддям (цеглу, камінь і т. ін.), рівняючи, згладжуючи, надаючи потрібної форми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тесати —
теса́ти кі́лля (кілки́) на голові́ кому. Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, прискіпуючись до когось. (Єфрем:) От кажуть, що навсправжки таких людей не бува, котрим можна безпечно тесать кілля на голові! (М.
Фразеологічний словник української мови
тесати —
ТЕСА́ТИ, тешу́, те́шеш; наказ. сп. теши́; недок., перех. і без додатка. 1. Рубаючи вподовж дерева, знімати верхній шар деревини. Ой піду я в лісок-трісок, там люди явори тешуть (Чуб.
Словник української мови в 11 томах
тесати —
Теса́ти, -шу́, -шеш гл. Тесать, вытесывать. Хоч і кілля теши на голові. Ном. № 2639.
Словник української мови Грінченка