Орфографічний словник української мови

тинктура

тинкту́ра

іменник жіночого роду

настоянка лікувальної речовини на спирті або ефірі

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тинктура — Настоянка, сов. настій.  Словник синонімів Караванського
  2. тинктура — (мед.) розчин  Словник чужослів Павло Штепа
  3. тинктура — тинкту́ра (лат. tinctura, від tingo – забарвлюю, зволожую) настойка лікарської речовини на воді, спирті чи ефірі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тинктура — ТИНКТУ́РА, и, ж. Настоянка лікувальної речовини на спирті або ефірі. Йод широко вживають у медицині у вигляді так званої йодної тинктури (10-процентний розчин йоду в спирті), чудового антисептичного і кровоспинного засобу (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  5. тинктура — -и, ж. Настоянка лікувальної речовини на спирті або ефірі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тинктура — Тинкту́ра, -ри, -рі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тинктура — ТИНКТУ́РА, и, ж. Настоянка лікувальної речовини на спирті або ефірі. Йод широко вживають у медицині у вигляді так званої йодної тинктури (10-процентний розчин йоду в спирті), чудового антисептичного і кровоспинного засобу (Заг. хімія, 1955, 286).  Словник української мови в 11 томах