Значення в інших словниках
-
тирлич —
У, ч., бот. Одно- й багаторічна трав'яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітками, яка росте переважно на високогірних луках. На узбережжі німоти з пораннього тирличу наводжу спалені мости — зову, стенаю, кличу. (П-2:119).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
тирлич —
ТИРЛИ́Ч, ТЕРЛИ́Ч, у́, ч. Одно- й багаторічна трав'яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітками, яка росте переважно на високогірних луках.
Словник української мови у 20 томах
-
тирлич —
терлич, -у, ч. Одно й багаторічна трав'яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітками, яка росте перев. на високогірних луках.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тирлич —
Трав'яниста гірська рослина; поширена головним чином в зоні помірного клімату пн. півкулі та в Андах; бл. 500 видів; листки великі, яйцеподібні; квітки сині або жовті; в Україні рідкісна рослина, потребує охорони.
Універсальний словник-енциклопедія
-
тирлич —
ТИРЛИ́Ч, ТЕРЛИ́Ч, у́, ч. (Gentiana L.). Одно— й багаторічна трав’яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітками, яка росте переважно на високогірних луках.
Словник української мови в 11 томах
-
тирлич —
Тирлич, -чу м. = терлич. Коли б не тирлич, був би я твій панич. Ном.
Словник української мови Грінченка