Орфографічний словник української мови

тихіше

тихі́ше

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тихіше — див. тихо  Словник синонімів Вусика
  2. тихіше — ТИХІ́ШЕ, ТИ́ХШЕ, присл. Вищ. ст. до ти́хо. Гості заговорили тихіше: очевидячки, вони таїлись од Тодозі (І. Нечуй-Левицький); Тихо, тихо Дунай воду несе, А ще тихше дівка косу чеше (з народної пісні); Чоботи гупали...  Словник української мови у 20 томах
  3. тихіше — тихіш, тихше, присл. Вищ. ст. до тихо. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тихіше — ТИХІ́ШЕ, ТИ́ХШЕ, присл. Вищ. ст. до ти́хо. Гості заговорили тихіше: очевидячки, вони таїлись од Тодозі (Н.-Лев., VII, 1966, 131); Тихо, тихо Дунай воду несе, А ще тихше дівка косу чеше (Укр. нар.  Словник української мови в 11 томах