Орфографічний словник української мови

тополиця

тополи́ця

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тополиця — ТОПОЛИ́ЦЯ, і, ж., спец. Жіноча особина тополі, що дає насіння, коли поруч із нею ростуть чоловічі екземпляри. – Ми приїхали шукати тополиць (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах
  2. тополиця — -і, ж., спец. Жіноча особина тополі, що дає насіння, коли поруч із нею ростуть чоловічі екземпляри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тополиця — ТОПОЛИ́ЦЯ, і, ж., спец. Жіноча особина тополі, що дає насіння, коли поруч із нею ростуть чоловічі екземпляри. Ще в передвоєнні роки комсомольці й піонери, лісоводи й агрономи на заклик учених старанно розшукували тополиці на Україні (Наука..  Словник української мови в 11 томах