Значення в інших словниках
-
трагедія —
(від гp. tragoеdia) драматичний жанр, для якого характерні гостpота й непpимиpенністьзображуваних конфлiктів: “Король Лір”, “Макбет” (В. Шекспір), “Сава Чалий” (І. Карпенко-Карий).
Словник стилістичних термінів
-
трагедія —
(клясична) драма, (напівкомедія) трагікомедія; П. (в житті) нещастя, горе, ід. гірка чара <�чаша>, удар долі; ОК. нещасний випадок, аварія, катастрофа, стихійне лихо, жахливий злочин; (існування) трагізм, жахливість; п! КРАХ.
Словник синонімів Караванського
-
трагедія —
траге́дія (лат. tragoedia, з грец. τραγψδία, від τράγος – козел і φδή – пісня) 1. Драматичний жанр, для якого характерні гострота й непримиренність зображуваних конфліктів. 2. Переносно – нещастя, страшна подія; тяжке переживання, безвихідь, що може призвести до загибелі.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
трагедія —
ТРАГЕ́ДІЯ, ї, ж. 1. Драматичний жанр, твори якого відзначаються гостротою та непримиренністю конфлікту особистого чи громадського характеру й закінчуються звичайно тим, що герой гине.
Словник української мови у 20 томах
-
трагедія —
-ї, ж. 1》 Драматичний жанр, твори якого відзначаються гостротою та непримиренністю конфлікту особистого чи громадського характеру й закінчуються звичайно тим, що герой гине. || Окремий твір цього жанру. || Вистава на сцені такого твору. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
трагедія —
Драматичний твір, в основу якого покладено дуже гострий, непримиримий і життєво важливий для певної епохи конфлікт, що провадить до поразки, часто й загибелі героя; виникла у Стародавній Греції; традиції античної т. розвивала класицистична т. XVII ст.
Універсальний словник-енциклопедія
-
трагедія —
роби́ти / зроби́ти траге́дію з чого. Уявляти собі щось надто важким і безнадійним; безпідставно драматизувати щось. Десятки тисяч наших дівчат воюють, і не тільки в медсанбатах, а й на передовій, і не роблять з того трагедії (Л. Первомайський).
Фразеологічний словник української мови
-
трагедія —
НЕЩА́СТЯ (нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.), БІДА́, ГО́РЕ підсил., ЛИ́ХО підсил.
Словник синонімів української мови
-
трагедія —
Траге́дія, -дії, -дією (гр.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
трагедія —
ТРАГЕ́ДІЯ, ї, ж. 1. Драматичний жанр, твори якого відзначаються гостротою та непримиренністю конфлікту особистого чи громадського характеру й закінчуються звичайно тим, що герой гине.
Словник української мови в 11 томах