трактирник

тракти́рник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. трактирник — ТРАКТИ́РНИК, а, ч., заст. Власник, господар трактиру. У городі Львові в трактирників тих І пива за гроші [можна] дістати (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
2. трактирник — -а, ч., заст. Власник, господар трактиру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трактирник — ТРАКТИ́РНИК, а, ч., заст. Власник, господар трактиру. У городі Львові в трактирників тих І пива за гроші [можна] дістати (Фр., XIII, 1954, 422).  Словник української мови в 11 томах