Орфографічний словник української мови

трансплантація

транспланта́ція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. трансплантація — Ї, ор. -єю. Пересадження з подальшим приживленням тканин і органів у межах одного організму, від одного організму другому того самого або іншого виду чи навіть у межах різних родів.  Літературне слововживання
  2. трансплантація — транспланта́ція (лат. transplantatio, від transplanto – пересаджую) пересаджування тканин та органів рослинних і тваринних організмів, а також людини в межах одного й того самого організму або від одного організму до іншого.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. трансплантація — ТРАНСПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Пересаджування частини рослини на інше місце цієї ж рослини або на іншу рослину; прищеплення. Трансплантація рослин, крім значення в плодівництві..  Словник української мови у 20 томах
  4. трансплантація — -ї, ж., спец. 1》 Пересаджування частини рослини на інше місце цієї ж рослини або на іншу рослину; прищеплення. 2》 Пересаджування та приживлення органів або окремих ділянок тканини живого організму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трансплантація — Хірургічне перенесення трансплантанта, яке здійснюється в межах одного організму або між 2 організмами; успіх т. зумовлюється життєздатністю трансплантанта, майстерністю оперативного втручання та ступенем тканинної сумісності донора і реципієнта.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. трансплантація — ТРАНСПЛАНТА́ЦІЯ спец. (хірургічна операція), ПЕРЕСА́ДЖУВАННЯ, ПЕРЕСА́ДКА рідше.  Словник синонімів української мови
  7. трансплантація — ТРАНСПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Пересаджування частини рослини на інше місце цієї ж рослини або на іншу рослину; прищеплення. Трансплантація рослин, крім значення в плодівництві..  Словник української мови в 11 томах