Орфографічний словник української мови

трелювати

трелюва́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. трелювати — Галювати, вигальовувати, вигалювати, повигальовувати, згальовувати, згалювати, позгальовувати, загальовувати, загалювати, позагальовувати, погальовувати, погалювати, пригальовувати, пригалювати, попригальовувати, тягти, витягати, витягти, повитягати...  Словник чужослів Павло Штепа
  2. трелювати — ТРЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що. Підтягати, підвозити зрізані дерева з місця заготівлі до лісовозної дороги. Люди, що трелювали ліс, бачили все це, і скоро на всіх дільницях лісорозробок знали: фон-Берга і шефа табору Калітеску схопили партизани (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. трелювати — -юю, -юєш, недок., перех. Підтягати, підвозити зрізані дерева з місця заготівлі до лісовозної дороги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трелювати — Трелюва́ти, -лю́ю, -лю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. трелювати — ТРЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Підтягати, підвозити зрізані дерева з місця заготівлі до лісовозної дороги. Люди, що трелювали ліс, бачили все це, і скоро на всіх дільницях лісорозробок знали...  Словник української мови в 11 томах