Орфографічний словник української мови

триокис

трио́кис

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. триокис — ТРИО́КИС, у, ч. Хімічна сполука, у якій один атом якогось елемента сполучений із трьома атомами кисню.  Словник української мови у 20 томах
  2. триокис — -у, ч., заст. Те саме, що триокисень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. триокис — ТРИО́КИС, у, ч. Хімічна сполука, у якій один атом якогось елемента сполучений із трьома атомами кисню.  Словник української мови в 11 томах