Орфографічний словник української мови

тройзіл

тройзі́л

іменник чоловічого роду

тройзілля

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тройзіл — ТРОЙЗІ́Л, зе́ла, ТРОЙЗІ́ЛЬ, зе́ля, ч., рідко. Те саме, що тройзі́лля. Гей по горі, по високій, тройзіль постелився (Ю. Федькович).  Словник української мови у 20 томах
  2. тройзіл — -у, тройзіль, -ю, ч., зах. Те саме, що тройзілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тройзіл — ТРОЙЗІ́ЛЛЯ (ТРІЙЗІ́ЛЛЯ) розм. (народна назва конюшини, братиків тощо), ТРОЙЗІ́Л (ТРОЙЗІ́ЛЬ) розм., ПРИ́ВОРОТЕНЬ розм., ПРИВОРОТЗІ́ЛЛЯ розм., ТРОЯ́КЕ ЗІ́ЛЛЯ розм.  Словник синонімів української мови
  4. тройзіл — ТРОЙЗІ́Л, зе́ла, ТРОЙЗІ́ЛЬ, зе́ля, ч., рідко. Те саме, що тройзі́лля. Гей по горі, по високій, тройзіль постелився (Пісні та романси.., II, 1956, 157).  Словник української мови в 11 томах
  5. тройзіл — Тройзіл, -лу м. = троєзілля. Ой на горі, на високій тройзіл постелився. Гол. III. 315.  Словник української мови Грінченка