тромб — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

тромб — I -у. Кров’яний згусток, що утворився в кровоносній судині або в порожнині серця. II -у. Руйнівної сили атмосферний вихор у вигляді темного стовпа діаметром десятки й сотні метрів. Літературне слововживання
тромб — I (італ. tromba, букв. – труба) руйнівної сили вихор (смерч) над сушею, діаметром кілька десятків метрів. II (від грец. θρόμβος – грудка, згусток) згусток крові, що утворюється в кровоносних судинах людини або тварини. Див. також тромбоз, тромбофлебіт. Словник іншомовних слів Мельничука
тромб — ТРОМБ¹, у, ч. Згусток крові, що утворюється у кровоносних судинах людини і тварини. Там же [в стінці судини] розвивається і щільна сполучна тканина, відкладається вапно. Словник української мови у 20 томах
тромб — I -у, ч. Згусток крові, що утворюється у кровоносних судинах людини і тварини. II -у, ч. Величезний смерч на суходолі із сильним вітром, опадами і грозами. Великий тлумачний словник сучасної мови
тромб — Сильний повітряний вихор (смерч), що утворюється у грозових хмарах; сягає від основи хмари до поверхні землі; при пересуванні над водоймою чи землею т. засмоктує воду (водяний т.) або пісок і пил (повітряний т.); одне з найбільших руйнівних явищ природи. Універсальний словник-енциклопедія
тромб — ТРОМБ¹, у, ч. Згусток крові, що утворюється у кровоносних судинах людини і тварини. Там же [в стінці судини] розвивається і щільна сполучна тканина, відкладається вапно. Словник української мови в 11 томах