тропець

тропе́ць

іменник чоловічого роду

кінська рись

діал.

Значення в інших словниках

1. тропець — ТРОПЕ́ЦЬ, пцю́, ч., діал. Пестл. до троп². Текла попри сани біла зимова дорога. Скрипіли копили, схропували в лінивому тропці коні (В. Бабляк).  Словник української мови у 20 томах
2. тропець — -пцю, ч., діал. Пестл. до троп II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тропець — ТРОПЕ́ЦЬ, пцю́, ч., діал. Пестл. до троп². Текла попри сани біла зимова дорога. Скрипіли копили, схропували в лінивому тропці коні (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 352).  Словник української мови в 11 томах