Орфографічний словник української мови

трямок

тря́мо́к

іменник чоловічого роду

сволок у хаті, бантина на горищі; взагалі колода, балка

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. трямок — див. перекладина  Словник синонімів Вусика
  2. трямок — ТРЯ́МО́К, ТРА́МО́К, тря́мка́ і тра́мка́, ч., діал. Зменш. до трям, трам. Марта дістає з трямка свиту й підстеляє свекрусі під голову (С. Васильченко); Онися дбайливо вичистила засік у коморі, змила підлогу, принесла з ..  Словник української мови у 20 томах
  3. трямок — трамок, трямка і трамка, ч., діал. Зменш. до трям, трам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трямок — СВО́ЛОК (балка, яка підтримує стелю в будівлях), ТРЯМ (ТРАМ) діал., ТРЯ́МО́К (ТРА́МОК) діал. Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю крівлю на своєму кряжистому хребті (О. Гончар); Двоє кріпильників..  Словник синонімів української мови
  5. трямок — Трямо́к, -мка́; -мки́, -мкі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. трямок — ТРЯ́МО́К, ТРА́МО́К, тря́мка́ і тра́мка́, ч., діал. Зменш. до трям, трам. Марта дістає з трямка свиту й підстеляє свекрусі під голову (Вас.  Словник української мови в 11 томах
  7. трямок — Трямок, -мка м. см. трям.  Словник української мови Грінченка