Значення в інших словниках
-
туберкульоз —
ТУБЕРКУЛЬО́З, у, ч., мед. Інфекційне захворювання, що викликається особливою бацилою, т. зв. паличкою Коха, і вражає різні органи (здебільшого легені) людини і деяких тварин.
Словник української мови у 20 томах
-
туберкульоз —
-у, ч., мед. Інфекційне захворювання, що спричинюється особливою бацилою – паличкою Коха та вражає різні органи (здебільшого легені) людини і тварин; сухоти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
туберкульоз —
туберкульо́з (від лат. tuberculum – гулька) загальне інфекційне захворювання людини і деяких тварин, що уражає здебільшого легені, кістки, шкіру, суглоби, кишечник. Збудник – особлива мікробактерія, т. з. паличка Коха. Інша назва – сухоти.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
туберкульоз —
Інфекційна хвороба, що виникає внаслідок зараження паличками Коха, перебіг затяжний, з утворенням вогнищ специфічного запалення; найчастіше виникає в легенях, може викликати захворювання кишківника, кістково-суглобової системи, шкіри та ін.
Універсальний словник-енциклопедія
-
туберкульоз —
ТУБЕРКУЛЬО́З мед., СУХО́ТИ мн. заст., СУХО́ТКА (СУХІ́ТКА) заст., БУГОРЧА́ТКА заст.; КОСТОГРИ́З (КОСТОЇ́ДА) (народна назва захворювання кісток). Кашель та ще довідка про туберкульоз перелякали Гельзнера (Д.
Словник синонімів української мови
-
туберкульоз —
ТУБЕРКУЛЬО́З, у, ч., мед. Інфекційне захворювання, що викликається особливою бацилою, т. зв. паличкою Коха, і вражає різні органи (здебільшого легені) людини і деяких тварин.
Словник української мови в 11 томах