туземець

тузе́мець

іменник чоловічого роду, істота

тубілець

рідко

Значення в інших словниках

1. туземець — Тубілець, див. аборигент, автохтон  Словник чужослів Павло Штепа
2. туземець — ТУЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що тубі́лець. Болота, болота Гвіани... туземці... хмари, москіти... О залізна Британіє! І тут твої отруйні квіти (В. Сосюра).  Словник української мови у 20 томах
3. туземець — АБОРИГЕ́Н книжн. (представник корінного населення країни, місцевості), АВТОХТО́Н книжн., ТУЗЕ́МЕЦЬ рідко, ТУБІ́ЛЕЦЬ заст. Серед наших пращурів були пришельці й аборигени (І.  Словник синонімів української мови
4. туземець — ТУЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що тубі́лець. Болота, болота Гвіани… туземці… хмари, москіти… О залізна Британіє! І тут твої отруйні квіти (Сос., І, 1957, 271).  Словник української мови в 11 томах