Орфографічний словник української мови

тумблер

ту́мблер

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тумблер — [тумблеир] . -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy  Орфоепічний словник української мови
  2. тумблер — ТУ́МБЛЕР, а, ч. Деталь в приладах, механізмах тощо для вмикання, перемикання чого-небудь. Натискаючи різні кнопки, повертаючи тумблери, вони керують процесом різання (з газ.); Кукулик .. клацнув тумблером телевізора, ввімкнув апарат, хай нагрівається (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  3. тумблер — -а, ч. Деталь у приладах, механізмах тощо для вмикання, перемикання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тумблер — ту́мблер (англ. tumbler, від tumble – кидати, перекидати) вимикач невеликих розмірів у радіоапаратурі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тумблер — ТУ́МБЛЕР, а, ч. Деталь в приладах, механізмах тощо для вмикання, перемикання чого-небудь. Натискаючи різні кнопки, повертаючи тумблери, вони керують процесом різання (Роб. газ., 15.VІІ 1965, 1); Кукулик.. клацнув тумблером телевізора, ввімкнув апарат, хай нагрівається (Загреб., День.., 1964, 311).  Словник української мови в 11 томах