тісно —
пр., щільно і п. ф. від ТІСНИЙ, ід. ніде пальця просунути <�яблуку впасти>.
Словник синонімів Караванського
тісно —
Впритиск, впритул, тісненько, тіснісінько, тіснісічко, тіснісько, тісно-претісно, тіснувато Фразеологічні синоніми: і перепелиці нікуди пропхатися; києм не проткнути; курці ніде голови простромити; курці ніде клюнути; курці ніде ступити...
Словник синонімів Вусика
тісно —
ТІ́СНО. 1. Присл. до тісни́й 1–3, 5, 6. Позаду на десятки кілометрів стелилося озеро, спереду і з боків тісно згрудилися прибережні круті скелі (Ю. Смолич); У загальному, тісно набитому пасажирами вагоні стояв гомін, чулися збуджені голоси (В.
Словник української мови у 20 томах
тісно —
1》 Присл. до тісний 1-3), 5), 6). || заст. Тяжко. 2》 безос., у знач. присудк. сл. Про відсутність чи обмаль вільного місця, простору де-небудь; про тісноту від скупчення кого-, чого-небудь. || Про відчуття стиснення одягом, взуттям і т. ін. 3》 безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тісно —
ЩІ́ЛЬНО (сильно притиснувши, приєднавши один до одного або до чогось), МІ́ЦНО, ТІ́СНО, ТУ́ГО, ЦУ́ПКО. Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло (М. Коцюбинський); Губи він навмисно стулює міцно (О.
Словник синонімів української мови
тісно —
Ті́сно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тісно —
ТІ́СНО. 1. Присл. до тісни́й 1-3, 5, 6. Позаду на десятки кілометрів стелилося озеро, спереду і з боків тісно згрудилися прибережні круті скелі (Смолич, І, 1958, 99); У загальному, тісно набитому пасажирами вагоні стояв гомін...
Словник української мови в 11 томах