уболівальник —
[ўбол'івал'ниек] = вболівальник -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
уболівальник —
УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК), а, ч. 1. Завзятий любитель спортивних змагань, який пильно стежить за їх проходженням, уболіваючи за успіх однієї з команд або окремого спортсмена; болільник.
Словник української мови у 20 томах
уболівальник —
(вболівальник), -а, ч. Той, хто непокоїться, турбується про кого-, що-небудь, співчуває комусь. || Пристрасний любитель спортивних змагань.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уболівальник —
УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК) (той, хто турбується, непокоїться про кого-, що-небудь); БОЛІ́ЛЬНИК розм. (перев. у спортивних змаганнях); ФАНА́Т розм., ФАН розм. (сучасне — фанатичний). Уболівальники великого футболу; Були в лавах демонстрантів і..
Словник синонімів української мови
уболівальник —
УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК), а, ч. Той, хто непокоїться, турбується про кого-, що-небудь, співчуває комусь. Келембет спробував запитати його про стан здоров’я — Мехтодій Мехтодійович послав його к чорту..
Словник української мови в 11 томах