Орфографічний словник української мови

убілювати

убі́лювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. убілювати — УБІ́ЛЮВАТИ (ВБІ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, УБІЛЯ́ТИ (ВБІЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УБІЛИ́ТИ (ВБІЛИ́ТИ), убілю́, убі́лиш, док., що. 1. Робити білим. Скувала озеро зима, .. вбілила простори снігами (І. Гончаренко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  2. убілювати — (вбілювати), -юю, -юєш, убіляти (вбіляти), -яю, -яєш, недок., убілити (вбілити), убілю, убілиш, док., перех. 1》 Робити білим. 2》 тільки док., розм., рідко. Вибілити (полотно).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. убілювати — УБІ́ЛЮВАТИ (ВБІ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, УБІЛЯ́ТИ (ВБІЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УБІЛИ́ТИ (ВБІЛИ́ТИ), убілю́, убі́лиш, док., перех. 1. Робити білим. Скувала озеро зима,.. вбілила простори снігами (Гонч., Вибр., 1959, 275); *Образно.  Словник української мови в 11 томах