Значення в інших словниках
-
удіяти —
УДІ́ЯТИ (ВДІ́ЯТИ), уді́ю, уді́єш, док. 1. що і без прям. дод. Бути спроможним щось зробити. Де одна [рука], там друга буде, І усюди добрі люди Звикли бачить їх обох; Як одна чого не вдіє, Зараз друга підоспіє – І пороблять діло вдвох (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
удіяти —
(вдіяти), удію, удієш, док. 1》 перех. і неперех. Бути спроможним щось зробити. || перех. Зробити, здійснити, створити що-небудь. || У сполуч. з деякими іменниками уживається в знач.: здійснити, зробити, учинити те, що виражено відповідним іменником.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
удіяти —
ДІ́ЯТИ як (виявляти свою діяльність певним чином), РОБИ́ТИ що, ЧИНИ́ТИ що, УЧИНЯ́ТИ (ВЧИНЯ́ТИ) що, ПРАКТИКУВА́ТИ що, МОТО́РИТИ як, що, розм., ПОСТУПА́ТИ розм., заст., ПОСТУПА́ТИСЯ діал.; ВИРОБЛЯ́ТИ (ВИРО́БЛЮВАТИ рідше) що, ТВОРИ́ТИ що, розм.
Словник синонімів української мови
-
удіяти —
УДІ́ЯТИ (ВДІ́ЯТИ), уді́ю, уді́єш, док. 1. перех. і неперех. Бути спроможним щось зробити. Де одна [рука], там друга буде, І усюди добрі люди Звикли бачить їх обох; Як одна чого не вдіє, Зараз друга підоспіє — І пороблять діло вдвох (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
удіяти —
Удіяти, удію, -єш гл. Сдѣлать, подѣлать. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Ном. № 2635. Породила мене мати у святу неділю, дала мені гірку долю — нічого не вдію. Мет. 12.
Словник української мови Грінченка