узурпувати —
Ую, -уєш, недок. і док. Незаконно захоплювати владу або привласнювати чужі права на що-небудь, якісь досягнення тощо. Пох. узурпований.
Літературне слововживання
узурпувати —
УЗУРПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Незаконно захоплювати владу в країні або привласнювати чужі права на що-небудь, чиїсь досягнення і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
узурпувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. Незаконно захоплювати владу в країні або привласнювати чужі права на що-небудь, чиїсь досягнення і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
узурпувати —
ПРИВЛА́СНЮВАТИ (робити своєю власністю, видавати за своє), ПРИСВО́ЮВАТИ, СОБІ́ЧИТИ діал.; ЗАГРІБА́ТИ розм., ХАПА́ТИ розм., ЦУ́ПИТИ розм., ЗАМО́ТУВАТИ вульг. (перев. чужі гроші, майно); ПІДГРІБА́ТИ розм., ПРИСУСІ́ДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
узурпувати —
Узурпува́ти, -пу́ю, -пу́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
узурпувати —
УЗУРПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Незаконно захоплювати владу в країні або привласнювати чужі права на що-небудь, чиїсь досягнення і т. ін.
Словник української мови в 11 томах