узір —
УЗІ́Р див. взір.
Словник української мови у 20 томах
узір —
див. взір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
узір —
ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь).
Словник синонімів української мови
узір —
Узі́р (візерунок), узо́ру; узо́ри, -рів; але взір, взо́ру (зразок)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
узір —
УЗІ́Р див. взір.
Словник української мови в 11 томах
узір —
Узір, узору м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. Волч. у. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. Рк. Левиц. На взір — чоловік середніх літ. Мпр. ХРВ. 11.
Словник української мови Грінченка