укладання —
I [ўкладан':а] = вкладання -н':а (уміщення, складання) II [укладан':а] -н':а (умови, плану, словника)
Орфоепічний словник української мови
укладання —
УКЛАДА́ННЯ¹ (ВКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. уклада́ти¹ 1, 2, 5–7. Для укладання загальнонародних, діалектологічних та деяких інших типів словників автори використовують різні джерела (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
укладання —
I (вкладання), -я, с. Дія за знач. укладати I 1), 2), 5-7). II див. вкладання I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
укладання —
Уклада́ння, -ння, -нню
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
укладання —
УКЛАДА́ННЯ¹ (ВКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. уклада́ти¹ 1, 2, 5-7. Відповідальність і ініціатива профспілок і госпорганів при обговоренні і укладанні колдоговорів повинні бути значно розширені (Компартія України в резол. і рішен..
Словник української мови в 11 томах