Орфографічний словник української мови

уклон

укло́н

іменник чоловічого роду

похила поверхня

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. уклон — Ухил, нахил, схил, збоча, див. поклін  Словник чужослів Павло Штепа
  2. уклон — УКЛО́Н, у, ч., спец. 1. Частина залізничної колії, яка лежить під кутом до горизонту і залежно від напрямку руху поїзда називається спуском або підйомом. Злякався машиніст: – Далі не повезу, товариші. Тут уклон. Гальма лопнули (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. уклон — -у, ч., спец. 1》 Частина залізничної колії, яка лежить під кутом до горизонту і залежно від напрямку руху поїзда називається спуском або підйомом. || Взагалі похила частина шляху. 2》 гірн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уклон — УКЛО́Н, у, ч., спец. 1. Частина залізничної колії, яка лежить під кутом до горизонту і залежно від напрямку руху поїзда називається спуском або підйомом. Злякався машиніст: — Далі не повезу, товариші. Тут уклон. Гальма лопнули (Довж.  Словник української мови в 11 томах