Орфографічний словник української мови

украяти

укра́яти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. украяти — УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., що. Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого. – Мати, неси хутчій ложку та ще вкрай хліба! (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах
  2. украяти — (вкраяти), -аю, -аєш, док., перех. Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого. Украяти хліба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. украяти — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал.  Словник синонімів української мови
  4. украяти — УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., перех. Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого. Украяти хліба.  Словник української мови в 11 томах
  5. украяти — Украяти, -раю, -єш гл. 1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. О. 1862. IV. 6. Я вкраяв би свого живого серця. К. ЦН. 291. 2) Откроить, отрѣзать.  Словник української мови Грінченка