укривати —
УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УКРИ́ТИ (ВКРИ́ТИ), и́ю, и́єш, док., кого, що. 1. Накладати, натягати зверху на кого-, що-небудь якесь накриття для тепла, захисту від чогось.
Словник української мови у 20 томах
укривати —
(вкривати), -аю, -аєш, недок., укрити (вкрити), -ию, -иєш, док., перех. 1》 Накладати, натягати зверху на кого-, що-небудь якесь накриття для тепла, захисту від чогось. 2》 Розміщуючись на якомусь просторі, покривати, заповнювати його.
Великий тлумачний словник сучасної мови
укривати —
сла́ва уві́нчує (укрива́є, покрива́є) / увінча́ла (укри́ла, покри́ла) кого, що. Хто-, що-небудь стає відомим, славнозвісним. Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря, і до нього почали приходити пацієнти (Л.
Фразеологічний словник української мови
укривати —
ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ...
Словник синонімів української мови
укривати —
УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УКРИ́ТИ (ВКРИ́ТИ), и́ю, и́єш, док., перех. 1. Накладати, натягати зверху на кого-, що-небудь якесь накриття для тепла, захисту від чогось.
Словник української мови в 11 томах
укривати —
Укривати, -ваю, -єш сов. в. укрити, укрию, -єш, гл. 1) Укрывать, укрыть, покрывать, покрыть. Ой візьми ж мій жупан синій да вкрий мене. Макс. Вкривав собі хату. Рудч. Ск. II. 92. Буду тою хустиною сідельце вкривати. Мет. 23. Дніпр укрили байдаки. Шевч.
Словник української мови Грінченка