укуситися —
УКУСИ́ТИСЯ (ВКУСИ́ТИСЯ), укушу́ся, уку́сишся, док.: ◇ (1) Укуси́тися за язи́к, розм. – утриматися від висловлювання; замовкнути. – Ей ти, Чумак, чи як тебе! Іди товариша купати будемо. – Що, вже готовий [помер]! – прибіг захеканий Чумаченко.
Словник української мови у 20 томах
укуситися —
(вкуситися), укушуся, укусишся, док. Вкусити себе. Укуситися за язик розм. — утриматися від висловлювання; раптово замовкнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
укуситися —
укуси́тися за язи́к, розм. Утриматися від висловлювання; замовкнути. — Ей ти, Чумак, чи як тебе! Іди товариша купати будемо.— Що, вже готовий (помер)! — прибіг захеканий Чумаченко.— За язик укусись! — грізно глянула на нього Уляна (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словник української мови
укуситися —
УКУСИ́ТИСЯ (ВКУСИ́ТИСЯ), укушу́ся, уку́сишся, док.: ◊ Укуси́тися за язи́к, розм. — утриматися від висловлювання; раптово замовкнути.
Словник української мови в 11 томах
укуситися —
Укуситися, -шуся, -сишся гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи. Ном. № 1126.
Словник української мови Грінченка