Орфографічний словник української мови

уливати

улива́ти 1

дієслово недоконаного виду

обливати, заливати що-небудь

улива́ти 2

дієслово недоконаного виду

лити в середину чогось

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. уливати — УЛИВА́ТИ¹ (ВЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЛИ́ТИ (ВЛИ́ТИ), уллю́, уллє́ш; мн. уллю́ть; док., що. Ллючи або ллючись, обливати, заливати що-небудь. Кров, що вливала руки, .. холоділа (Марко Вовчок); // перен., рідко.  Словник української мови у 20 томах
  2. уливати — I (вливати), -аю, -аєш, недок., улити (влити), уллю, уллєш; мн. уллють; док., перех. Ллючи або ллючись, обливати, заливати що-небудь. || перен., рідко. Охоплювати, огортати чим-небудь (звичайно світлом). II див. вливати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уливати — ОБЛИВА́ТИ (поливати водою або якоюсь рідиною кого-, що-небудь по всій поверхні або з усіх боків), ОБДАВА́ТИ, УЛИВА́ТИ (ВЛИВА́ТИ), ОМИВА́ТИ (про сльози, піт); ОБ'ЮШУВАТИ розм. (про піт, кров). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. уливати — УЛИВА́ТИ¹ (ВЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЛИ́ТИ (ВЛИ́ТИ), уллю́, уллє́ш; мн. уллю́ть; док., перех. Ллючи або ллючись, обливати, заливати що-небудь. Кров, що вливала руки,.. холоділа (Вовчок, І, 1955, 325); // перен., рідко.  Словник української мови в 11 томах
  5. уливати — Уливати, -ваю, -єш сов. в. улити, уллю́, уллє́ш, гл. 1) Вливать, влить. Влив йому в рот живущої води, він і ожив. Рудч. Ск. І. 128. 2) Обливать, облить, полить. Влита слізьми. МВ. (О. 1862. І. 81). Треба землю крів'ю влить, щоб почала, вона родить. Щог.  Словник української мови Грінченка