Значення в інших словниках
-
улучити —
[ўлучиетие] = влучити -чу, -чиеш; нак. -уч, -учтеи
Орфоепічний словник української мови
-
улучити —
УЛУ́ЧИТИ див. влуча́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
улучити —
Одержати, знайти, досягти
Словник застарілих та маловживаних слів
-
улучити —
потра́пити (попа́сти, улу́чити і т. ін.) в ціль (у (са́му) то́чку). 1. Сказати, зробити саме те, що треба. — Вони (селяни) мене бояться ..— З якої речі? — У мене таке враження.— О-о,— зрадів Сергій.— Потрапили у саму точку (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словник української мови
-
улучити —
ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм.
Словник синонімів української мови
-
улучити —
УЛУЧИ́ТИ див. влуча́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
улучити —
Улучити см. улучати.
Словник української мови Грінченка