умах —
УМА́Х див. вмах.
Словник української мови у 20 томах
умах —
(вмах), присл., діал. Вмить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
умах —
Ума́х, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
умах —
УМА́Х (ВМАХ), присл., діал. Вмить. Одежу всю цвітну порвала [Лавинія], А чорну к цері прибирала, Мов галка нарядилась вмах (Котл., І, 1952, 290).
Словник української мови в 11 томах
умах —
Умах нар. Вмигъ, быстро. Нарядилась вмах. Котл. Ен. VI. 81.
Словник української мови Грінченка