уражений

ура́жений 1

дієприкметник

поранений

ура́жений 2

прикметник

здивований

Значення в інших словниках

1. уражений — УРА́ЖЕНИЙ¹ (ВРА́ЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до ура́зи́ти¹. Блиснув його карабін, – і, мов громом уражений, я покотився між трупи (І. Франко); – Ще не гнуться козаки, – гукнув з воза старий Бовдюг і впав, уражений кулею в самісіньке серце (О.  Словник української мови у 20 томах
2. уражений — I (вражений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уразити I. || уражено (вражено), безос. присудк. сл. II див. вражений I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. уражений — Ура́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. уражений — УРА́ЖЕНИЙ¹ (ВРА́ЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ура́зи́ти¹. Блиснув його карабін, — і, мов громом уражений, я покотився між трупи (Фр.  Словник української мови в 11 томах