уразити

ура́зи́ти 1

дієслово доконаного виду

ранити, вбити; порушити життєдіяльність — про хвороби

ура́зити 2

дієслово доконаного виду

здивувати

Значення в інших словниках

1. уразити — УРА́ЗИ́ТИ¹ див. уража́ти¹. УРА́ЗИТИ² див. вража́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
2. уразити — I див. уражати I. II див. вражати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. уразити — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док.  Словник синонімів української мови
4. уразити — УРА́ЗИТИ¹ див. уража́ти¹. УРА́ЗИТИ² див. вража́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
5. уразити — Уразити, -ся см. уражати, -ся.  Словник української мови Грінченка