уселити

усели́ти

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. уселити — УСЕЛИ́ТИ див. всели́ти.  Словник української мови у 20 томах
2. уселити — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти.  Словник синонімів української мови