усилу —
УСИ́ЛУ (ВСИ́ЛУ), присл., діал. Насилу. Узяв мене до себе соцький, поки бумагу вишлють. Всилу п'ять місяців пробула в них (Ганна Барвінок); Щур стомлений, .. усилу волоче ноги (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
усилу —
(всилу), присл., діал. Насилу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
усилу —
Уси́лу (ледве), присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
усилу —
УСИ́ЛУ (ВСИ́ЛУ), присл., діал. Насилу. Узяв мене до себе соцький, поки бумагу вишлють. В силу п’ять місяців пробула в них (Барв., Опов.., 1902, 368); Щур стомлений, ..силу волоче ноги (Вас., І, 1959, 233).
Словник української мови в 11 томах
усилу —
Уси́лу нар. Съ трудомъ, едва. Всилу вона від неї вирвалась. Мнж. 2. Всилу п'ять місяців пробула в них. Г. Барв. 368.
Словник української мови Грінченка