Орфографічний словник української мови

услід

услі́д

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. услід — пр., слідом, назирці, назирцем, назирком, слідами, д. втропі; (кричати) у спину.  Словник синонімів Караванського
  2. услід — I вслід, навздогін, навздогінки, навздогінці, наздогін, наздогінки, наздогінці, слідком, слідом і слідом II див. потім  Словник синонімів Вусика
  3. услід — УСЛІ́Д див. вслід.  Словник української мови у 20 томах
  4. услід — див. вслід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. услід — ВСЛІД (УСЛІ́Д) звич. з прийм. з а (безпосередньо за ким-, чим-небудь), СЛІ́ДО́М, СЛІДКО́М, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, НА́ЗИРКОМ діал., НА́СЛІДЦІ діал. (слідкуючи). Віз покотився вслід за іншими (Г.  Словник синонімів української мови
  6. услід — УСЛІ́Д див. вслід.  Словник української мови в 11 томах
  7. услід — Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.  Словник української мови Грінченка