Орфографічний словник української мови

усоромити

усоро́мити

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. усоромити — УСОРО́МИТИ (ВСОРО́МИТИ), млю, миш; мн. усоро́млять; док., кого, розм. Викликати в кого-небудь почуття сорому, змусити кого-небудь відчути сором, ніяковість і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  2. усоромити — (всоромити), -млю, -миш; мн. усоромлять; док., перех., розм. Викликати в кого-небудь почуття сорому, змусити кого-небудь відчути сором, ніяковість і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. усоромити — СОРО́МИТИ (докоряти кому-небудь, викликаючи в нього почуття сорому, зніяковіння), ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, СТИДИ́ТИ, СТИДА́ТИ розм., СО́ВІСТИТИ розм., СТРАМИ́ТИ розм., СРАМИ́ТИ заст., УСТИДЖА́ТИ (ВСТИДЖА́ТИ) розм., УСТИДА́ТИ (ВСТИДА́ТИ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. усоромити — УСОРО́МИТИ (ВСОРО́МИТИ), млю, миш; мн. усоро́млять; док., перех., розм. Викликати в кого-небудь почуття сорому, змусити кого-небудь відчути сором, ніяковість і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
  5. усоромити — Усоро́мити, -млю, -миш гл. Пристыдить.  Словник української мови Грінченка