утишений — Орфографічний словник української мови

утишений — УТИ́ШЕНИЙ (ВТИ́ШЕНИЙ), а, е Дієпр. пас. до ути́шити. [Антось] сидів на покутті – втишений чорт під образами, і його борода була божою (Б. Харчук); Перша алітерація спокійна, як втишений біль, але він не пройшов – про нього нагадує наступна алітерація, що відповідає чомусь болючому (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах