утуляти —
УТУЛЯ́ТИ див. втуля́ти.
Словник української мови у 20 томах
утуляти —
ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ) (при розмові включати свої слова в чиєсь мовлення), ДОКИДА́ТИ розм., ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ) розм., ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ) розм., ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм., ВТУ́ЛЮВАТИ (УТУ́ЛЮВАТИ), ВТУЛЯ́ТИ (УТУЛЯ́ТИ). — Док.
Словник синонімів української мови
утуляти —
Утуляти, -ляю, -єш сов. в. утулити, -лю, -лиш, гл. Вмѣщать, вмѣстить, вкладывать, вложить. Утулив Бог душу як у пень. Ном. № 2915.
Словник української мови Грінченка