ученик —
Учени́к. Учень. Краєварада шкільна на засіданю з дня 9. марта с.р. ухвалила увільнити кільканайцять учеників від оплати шкільної (Б., 1895, 9, 4); Відбув ся похорон покійника при великім здвизі учеників єго і рускої громади (Б.
Українська літературна мова на Буковині
ученик —
моск. учень учень, челядник
Словник чужослів Павло Штепа
ученик —
УЧЕНИ́К, а́, ч., заст. Учень. Минув рік, настав екзамен – і малий Франко здивував усіх: він опинився першим учеником (М. Коцюбинський); – Ану, хто знає урок? – спитався учитель.
Словник української мови у 20 томах
ученик —
у́ченик учень (ст): Признаюся, що ми, ученики, щиро за ним жалували, бо вірили, що він був прихильний для українців (Шухевич)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ученик —
УЧЕНИ́К, а́, ч., заст. Учень. Минув рік, настав екзамен — і малий Франко здивував усіх: він опинився першим учеником (Коцюб., III, 1956, 28); — Ану, хто знає урок? — спитався учитель. Ще стало тихше у класі, — неначе покаменіли ученики (Мирний, IV, 1955, 110).
Словник української мови в 11 томах
ученик —
Ученик, -ка м. = учень. Посідали з Ісусом ученики його. Св. Мр. II. 15.
Словник української мови Грінченка