Орфографічний словник української мови

ушивати

ушива́ти 1

дієслово недоконаного виду

звужувати; покривати соломкою і под. дах, будівлю

ушива́ти 2

дієслово недоконаного виду

зашивати щось у середину чогось

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ушивати — УШИВА́ТИ¹ (ВШИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УШИ́ТИ (ВШИ́ТИ), и́ю, и́єш, док., що. 1. Шиючи, робити вужчим, зменшувати ширину; шиючи, підкорочувати (одяг). Приміряють [плаття] – широке, ушивають (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  2. ушивати — I (вшивати), -аю, -аєш, недок., ушити (вшити), -ию, -иєш, док., перех. 1》 Шиючи, робити вужчим, зменшувати ширину; шиючи, підкорочувати (одяг). 2》 Покривати соломою, очеретом тощо (дах, будівлі і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ушивати — ПОКРИВА́ТИ що (закривати чимсь зверху; утворювати якесь покриття), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ОКРИВА́ТИ рідше, ОПОВИВА́ТИ, ОБТЯГА́ТИ (ОБТЯ́ГУВАТИ), ОБШИВА́ТИ, ОББИВА́ТИ (якимсь матеріалом, закріплюючи його); УШИВА́ТИ (ВШИВА́ТИ) (перев.  Словник синонімів української мови
  4. ушивати — УШИВА́ТИ¹ (ВШИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УШИ́ТИ (ВШИ́ТИ), и́ю, и́єш, док., перех. 1. Шиючи, робити вужчим, зменшувати ширину; шиючи, підкорочувати (одяг). Приміряють [плаття] — широке, ушивають (Вовчок, VI, 1956, 220).  Словник української мови в 11 томах
  5. ушивати — Ушивати, -ваю, -єш сов. в. ушити, ушию, -єш, гл. 1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Грин. III. 504. Най тобі мачуха сорочку вшиє. Гол. ІІІ. 274. 2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. Мет.  Словник української мови Грінченка