Значення в інших словниках
-
факторинг —
У. Різновид торговельно-комісійної операції, який поєднується з кредитуванням обігового капіталу клієнта; включає інкасування дебіторської заборгованості клієнта, кредитування й гарантію від кредитних та валютних ризиків.
Літературне слововживання
-
факторинг —
Операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору. "Про податок на додану вартість", Стаття 1
Словник термінів законодавства України
-
факторинг —
ФА́КТОРИНГ, у, ч. Різновид торговельно-комісійної операції, який поєднується з кредитуванням обігового капіталу клєнта. Загалом факторинг можна визначити як юридично оформлені взаємини між фінансовим інститутом – фактором і клієнтом, котрий продає товари чи робить послуги покупцеві (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
факторинг —
(англ. factoring) 1. різновид торговельно-комісійної операції, що поєднується з кредитуванням обігового капіталу клієнта, включаючи інкасування дебіторської заборгованості клієнта, кредитування та гарантію від кредитних і валютних ринків. В основі...
Економічний словник
-
факторинг —
-у, ч., ек. 1》 Різновид кредитування клієнта на значну суму з різним ступенем участі у виробничій діяльності фірми-кредитувальниці. 2》 Купівля банком у клієнта права на виплати за борговими зобов'язаннями.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
факторинг —
рос. факторинг (англ. factoring — факторні операції, від англ. faktor — фактор, комісіонер) — 1. Різновид фінансової комерційної операції з кредитування оборотного капіталу клієнта.
Eкономічна енциклопедія